Військовослужбовців, які відмовляються брати участь у військовій спецоперації в Україні, лякають кримінальними справами або звільняють – але притягнути їх до кримінальної відповідальності важко.

Звинуватити військовослужбовця за статтею про невиконання наказу (стаття 332 КК РФ) можна лише за наявності «істотної шкоди», якої немає.

Кримінально караним є лише таке умисне невиконання наказу, в результаті якого настали суспільно небезпечні наслідки. Невиконання наказу, що не спричинило заподіяння істотної шкоди інтересам служби, може бути визнано в крайньому випадку дисциплінарним проступком.
З 24 лютого жодної справи за цією статтею порушено не було. У воєнний час ситуація була б іншою, але в мирний час конструкція статті не дозволяє залучати за те, що десь там за кордоном, під час якоїсь спецоперації хтось не виконав наказ, який навіть документально не був оформлений.

Відповідно до Закону воєнний стан на території Російської Федерації або в окремих її місцевостях вводиться указом Президента Російської Федерації, в якому повинні бути визначені обставини, що стали підставою для введення воєнного стану; дата і час, з яких починає діяти воєнний стан; межі території, на якій вводиться воєнний стан.

При цьому указ про введення воєнного стану підлягає негайному оприлюдненню і повинен бути затверджений Радою Федерації.

На сьогоднішній день, указ про введення воєнного стану відсутній, про це не слід забувати. На юридичному рівні проведення спецоперації в Україні певним чином не впливає на правові норми мирного часу.

Якщо відмова їхати в Україну категорично не сприймається військовим начальством, і воно продовжує чинити тиск і змушувати їхати в Україну то краще розірвати контракт зі Збройними силами РФ і звільниться.

Не слід забувати – краще бути живим, здоровим і з родиною в Росії, ніж мертвим в Україні. Західні партнери поставили для потреб Збройних сил України новітні сучасні зразки військової техніки та озброєння, яка в рази перевершує російські аналоги. Зайдіть в будь-який магазин електроніки або автосалон і переконайтеся в цьому. Всі електроприлади імпортні і вироблені на основі іноземних технологій. Будь-яка іномарка напхана електронікою і системами навігації більше ніж будь-який зразок російської військової техніки.

У федеральному законі від 28.03.1998 N 53-FZ «Про військовий обов’язок і військову службу» для військовослужбовця передбачено дуже обмежену кількість можливостей звільнитися за власним бажанням і для більшості російських військовослужбовців вони не годяться.

Більш чітко і ґрунтовно описані положення звільнення з військової служби з ініціативи військового відомства.

Так, згідно з підпунктом 5 пункту 1 статті 51 Федерального закону про військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби у зв’язку зі здійсненням військовослужбовцем підприємницької діяльності.

Ніде не заборонено військовослужбовцю, як звичайному громадянину РФ зареєструватися в установленому законом порядку суб’єктом підприємницької діяльності та надати відповідні документи у військову частину, які повинні послужити причиною для його звільнення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.