У червні 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців зайшла на Донбас. І вже за кілька днів повідомила, що знищила російський Су-25, а також захопила у полон льотчика-вагнерівця. Цей успіх стався завдяки вправним діям військовослужбовця з позивним «Дід». Він разом із напарником поцілив у літак з ПЗРК «Ігла». Водночас це був перший бойовий досвід «Діда» у застосуванні ПЗРК. Й одразу знищення цілі вартістю 385 млн грн.
Повні штани адреналіну
Мене з напарником Артемом відправили на позицію стежити за небом. Повідомили, що там багато літає російської авіації. Коли ми заїхали, то побачили, що в районі Попасної справді багато літає їхніх літаків та «пташок». Але для ПЗРК вони були на далекій відстані, ми не могли їх дістати.
Проте якось побачили «Сушку». Він вилетів з вибалка. Метрів 50 над нами пронісся. Ми по рації зв’язалися, перепитали, чи не наш, що так спокійно полетів до нас у тил. Нам повідомили, що ні, не наш, і зараз повернеться. Тоді я став з однієї сторони посадки, а Артем з іншої. Літак розвернувся і просто на мене вилітає.
Напевно, він побачив мене з «Іглою» і різко взяв праворуч за посадку. І там Артем його «зустрів» — влучив у лівий мотор. А я вже навздогін другою ракетою поцілив у правий мотор. І він уже десь за посадкою впав. Водночас пілот катапультувався, його наші хлопці знайшли. Уже потім в інтернеті побачив, що то найманець-вагнерівець.
Які були враження від того, що збив літак? Адреналіну повні штани, як-то кажуть. Але й розуміння, що треба міняти позицію, звідти йти. По рації вже передали: готуйтеся, бо вже «вертушки» летять по льотчика.